У Довбаївці було заведено сперечатися.
Про політику.
Про погоду.
Про самогон.
Але найстрашніші суперечки починалися після слів:
- А раніше футбол був кращий.
***
Цього вечора все почалося саме так.
Старий Пастух сидів біля магазину.
Граф Деберц рахував якісь свої незрозумілі очки.
Міністр фінансів був банкрутом.
Усе було стабільно.
***
- Ні, хлопці, - сказав Пастух.
- Ви не бачили справжнього футболу.
- А який був справжній?
- Коли за Реал грали Зідан, Рауль і Фігу.
***
На площі запанувала повага.
Навіть молоді довбойоби перестали дивитися телефони.
***
- Оце був футбол.
Не ваші статистики.
Не ваші xG.
Не ваші алгоритми.
Тоді виходив Зідан.
І всі знали:
зараз буде магія.
***
- А Рівалдо?
- За Барселону.
- А Кройф?
- За Нідерланди.
- А Блохін?
- Це вже святі люди.
Не плутайте.
***
Поступово суперечка ставала все гарячішою.
Згадували Шевченка.
Реброва.
Бєлькевича.
Косовського.
Гусіна.
Лужного.
І ще сотню футболістів.
Половина з них уже завершила кар'єру.
Друга половина існувала лише в спогадах.
***
- А пам'ятаєте Лужного?
- Машина.
- А Косовський?
- Ракета.
- А Бєлькевич?
- Пас бачив раніше, ніж його бачили інші.
***
Старі довбойоби кивали головами.
Бо в їхніх спогадах усі гравці були швидшими.
Сильнішими.
І взагалі кращими.
***
- А зараз хто?
- Шапаренко.
- Судаков.
- Циганков.
- Яремчук.
- Ванат.
- Ямаль.
***
- Хороші?
- Хороші.
Але вже не ті.
***
Це була найдавніша хвороба людства.
Кожне покоління вважало, що його футбол був останнім справжнім футболом.
***
Старий Пастух посміхнувся.
- Знаєте, чому ми так любимо той футбол?
- Чому?
- Бо тоді молодими були не тільки футболісти.
***
На площі стало тихо.
Навіть Граф Деберц відклав свої карти.
***
Десь далеко на стадіоні діти ганяли м'яча.
Сперечалися.
Падали.
Забивали.
Мріяли.
І, можливо, через двадцять років сидітимуть так само біля магазину.
І говоритимуть:
- Ех...
Оце за наших часів були Ямаль, Судаков і Шапаренко...
А зараз уже не той футбол.
***
Того вечора в літописі Довбаївки з'явився новий запис:
Старість починається не тоді, коли болять коліна.
Старість починається тоді, коли ти вперше кажеш:
«Раніше було краще».